Оксана Пасічник
Дорогі тато і мама! Дякую вам за вашу любов, – вона оточувала і оточує нас з самого народження, за вашу підтримку в самі різні моменти нашого життя. Завдяки вашій захисту, ми впевнено входимо в нову сімейне життя, знаючи, що нам завжди є до кого звернутися за порадою, добрим словом і допомогою.
Дорогі наші батьки. Наші улюблені матусі й татусі, ми хочемо сказати вам спасибі за все, що ви зробили для нас і робите досі. Адже саме завдяки вам, ми стали такими, якими ми є зараз. Саме завдяки вашій невтомній праці, вашому прекрасному вихованню і вашим старанням, ми зібралися сьогодні тут, щасливі і готові створити свою сім’ю. Таку ж чудову, як ті, в яких ми виросли. Спасибі вам, мама і тато, за те, що ви стали для нас найкращим прикладом для наслідування. Завдяки вам, ми знаємо, якими повинні бути ідеальні батьки. І в майбутньому, коли у нас з’являться діти, ми будемо намагатися дати їм стільки ж любові і добра, скільки дали нам ви. Дорогі наші батьки, ви навіть не уявляєте яке це щастя – бути вашими дітьми. Ми не могли б побажати кращих мам і тат для себе, тому що краще просто немає. Ви завжди були з нами, в щасливі моменти і в період труднощів, ви завжди підтримували нас, були опорою і захистом. І сьогоднів цей день, хочемо сказати вам спасибі, ми вдячні вам за все. Дуже сильно вас любимо і цінуємо, ви найкращі.
Мама і тато! Ви найдорожчі і улюблені мої люди, які були поруч з того моменту, як я вперше побачила цей світ. Ви оберігали мене, направляли, допомагали, огортали теплотою і турботою! Завдяки вам я знаю, якою має бути справжня сім’я. І я постараюся, щоб і в нашій молодій поки родині панували любов, доброта і повага! І від щирого серця я хочу побажати вам довгих років життя, адже хто може дати стільки тепла онукам, як не бабуся і дідусь! Цей келих я піднімаю за вас, дорогі батьки!
Як шкода, що неможливо покласти на терези, всю нашу подяку найріднішим людям – батькам. Запевняємо, такий вантаж вдячності, зможуть утримати лише найбільші ваги. Спасибі улюблені, що навчили як стати справжньою людиною, на власному прикладі показали, як правильно жити, щоб не ховати очі від оточуючих. У складних, а часом, як нам здавалося, безвихідних ситуаціях, беззаперечно вірили в нас, навіть більше нас самих. Підтримували у всіх починаннях, не залишали без ради, коли ми потребували, дбали, навіть коли ваші діти виросли. Ось і зараз, ваша незрима турбота огортає нас, немов тепла, ніжна шаль. Слова подяки, будуть вічно звучати в наших серцях.
